АНАЛІЗ ІНТЕГРАТИВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ У МУЗИЧНО-ОСВІТНІХ СИСТЕМАХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Abstract

У статті проаналізовано провідні інтегративні тенденції музично-освітніх систем країн Європейського Союзу, виокремлено їх суттєві характеристики. Досліджуючи вищу музичну освіту країн Європи автор підкреслює, що інтегративні процеси супроводжуються об’єднанням педагогічних формацій на основі Болонської системи й передбачають виникнення нових комплексних галузей знань. Важливим моментом інтеграції у педагогічних системах Європейського Союзу є різноплановість теоретичного визначення, розвивальний характер функціонування. Особливостями Європейського мистецько-освітнього простору другого десятиріччя ХХІ століття виявляються глобальні інтеграційні явища, що спрямовані на об’єднання світових досягнень й поширення зусиль по створенню постійного обміну думками й новими ідеями. До провідних вищих музичних закладів Європи, що мають глибокі історичні й освітні традиції, автор відносить Берлінську академію музики імені Ханса Ейслера, Паризьку та Ліонську вищі Національні консерваторії музики та танцю, Національну музичну академію святої Ціцілії у Римі, Мадридську королівську консерваторію. Навчання у цих закладах здійснюється на основі єдиної рівневої системи (бакалавр, магістр, доктор); підготовка фахівців відрізняється комплексним спрямуванням спеціальних дисциплін, вихованням високої виконавської майстерності, спирається на інтегративний та творчий підходи до викладання, особливості музично-педагогічної діяльності вчителя музики. Провівши аналіз інтегративних тенденцій у музичному навчанні спеціалістів вищої ланки країн Європейського Союзу, автор доводить, що вища музична освіта перебуває в інтегративних зв’язках, розвивається у єдиному мистецько-освітньому просторі, враховує кращі національні традиції та прояви, має творчий характер, підкреслює вільне волевиявлення студентів, характеризується високими досягненнями сучасних науково-методичних, творчо-виконавських, художньо-артистичних розробок